Приморськ – перлина Азовського моря

Віддалений від великих міст, промислових підприємств, залізниць та аеропортів,  Приморськ вважають одним із найчистіших місць відпочинку на Азовському узбережжі та сприятливим для літнього оздоровлення дітей.

Історична довідка

Територія сучасного міста та його околиць була заселена людьми в глибоку давнину. Поблизу Приморська та Комишуватки розкопано 8 курганів і виявлено залишки 5 поселень доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.)1. Досліджено також поселення і курган скіфського часу (IV ст. до н. е.), що має назву Гостра Могила. У цьому кургані знайдено золоту оббивку сагайдака, наконечники бронзових стріл і бронзовий перстень.

У 1800 році граф Орлов-Денисов, який одержав від царя на узбережжі Азовського моря 11,3 тис. десятин землі, привіз із Рязанської губернії кілька сімей і поселив їх на лівому березі річки Обиточної. За найменуванням цієї річки було названо й село.

Переселенці, не маючи засобів для обробітку землі, деякий час займалися скотарством, переважно дрібним. Заможні мешканці почали розводити велику рогату худобу та коней. Через Обиточне в першій половині XIX ст. проходив торговельний шлях з Криму до Таганрога. Там, де цей шлях перетинав річку Обиточну, оселилося немало шинкарів, власників заїжджих дворів, купців. До села переїхало також багато родин з Петрівської та Захарівської фортець. Колишні солдати займалися здебільшого візникуванням та різними ремеслами. Крім того, в Обиточному проживало 24 сім’ї ногайських татар. Заможні ногайці торгували маслом, овечим лоєм, худобою, кіньми, хлібом. У 1808 році тут розмістилося управління в справах ногайців. Багатії почали споруджувати собі кам’яні будинки на правому березі річки, слідом за ними сюди переселилися й родини з меншим достатком.

З ініціативи і при безпосередній участі садівника Клерфона, який працював у графа Орлова-Денисова, 1811 року вздовж лівого берега річки Обиточної посаджено великий сад фруктових і декоративних дерев. Незабаром він став своєрідною школою садівництва для всієї округи. Напередодні реформи 1861 року в Ногайську налічувалося 3248 жителів, у тому числі понад 2 тис. міщан. Чимало з них наймитувало в селах повіту, інші візникували або займалися ремісництвом. Деякі міщани займалися сільським господарством. Кілька десятків жителів були спадкоємними дворянами, священнослужителями, іноземними колоністами. В місті налічувалося багато купців та дрібних торговців, бо в економіці переважала торгівля. Тут діяло 36 крамниць, 3 заїжджі двори тощо. Щотижня збиралися базари, а двічі на рік — 24 липня і 14 жовтня — ярмарки. 1895 року в місті проживало 4140 мешканців. Міщани сплачували численні податки і побори, платили навіть за проїзд до моря, за право ловити рибу тощо. Ремісники через низьку купівельну спроможність населення не мали де збувати свої вироби.

У 1914 році в містечку Ногайськ проживало 5,6 тис. чоловік. В центрі міста височів православний собор. Від нього в усі боки розходилися небруковані й неосвітлені вулиці, обабіч яких тулилися глиняні хатини бідняків, криті очеретом чи соломою. Лише в торговельній частині стояли магазини і розкішні особняки міської буржуазії. 1923 року створено Ногайський район. На цей час населення міста через розруху та голод зменшилося порівняно з 1914 роком на 1,8 тис. чоловік. Тому в жовтні 1924 року центр району Ногайськ став селом.

З 1938 року село Ногайськ віднесено до селищ міського типу (смт.). Радянські війська відійшли з Ногайська 6 жовтня 1941 року. До 1943 року було окуповане німцями. З 1964 року смт. Ногайськ перейменовано в смт. Приморське.

У 1967 році смт. Приморське віднесено до категорії міст районного підпорядкування — утворено місто Приморськ.

Герб Приморська

Герб міста Приморська являє собою готичний щит, розділений на 3 частини вилоподібним хрестом білого кольору. Вилоподібний хрест символізує дві ріки — Обитічну і Кільтичію, які зливаються в одну ріку.

Ліва третина щита складається з трьох напівмісяців і східного меча сріблястого кольору на зеленому полі. Це символізує в минулому ставку хана Ногайської орди, яка містилася в цьому місці, що і дало первісну назву міста — Ногайськ. Напівмісяці і меч — перевернені на знак повної поразки від Російських військ, що привело до корінних змін сьогодення і майбутнього цих територій.

Верхня третина щита (почесніша) складається із ширяючого орла-могильника червоно-коричневого кольору на золотому полі, що символізує стиглі поля пшениці Приморського району. А орел — символізує вічність природи цього краю.

Права третина щита складається з риби (осетра) на синім полі, що символізує багатство міста і району рибними ресурсами і приналежність територій до Азовського моря.

Герб прикрашено сріблястою трьохвежевою короною, що символізує міське самоврядування, а сріблястий колір — те, що місто районного значення.

Герб оповито червоною стрічкою і колоссями пшениці.

 

Прапор Приморська

Прапор являє собою прямокутне полотнище з пропорцією висоти до ширини як 1/1,5. Верхня частина графіки герба (без фігур) є стороною прапора, яка кріпиться до древка. Прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3 складається з трьох горизонтальних смуг блакитного, білого і зеленого кольорів (5:6:5). Біла смуга біля древка розділяється на дві смужки, що йдуть до кутів полотнища. Від древка відходить жовтий трикутник. У центрі полотнища герб міста.

Гімн Приморська

Слова: В.Дульцева та В.Корнієнко
Музика: В.Корнієнко
Оркестровка: В.Гогунський
Там, де в морі купаються зорі,
Берег цей диво-косами ліг.
Є Приморськ в степовому просторі,
Добру славу здобути він зміг.
Приспів:
В мирі й злагоді ми – українці
Маєм свій щедрий, сонячний дім
І наповнює серця по вінця
Радість жити й трудитися в нім.
Тут на веслах веселкою грає
Оксамитово – чиста вода,
А Приморськ щиро друзів вітає
І дарує щасливі літа
Приспів:
В мирі й злагоді ми – українці
Маєм свій щедрий, сонячний дім
І наповнює серця по вінця
Радість жити й трудитися в нім.
То ж зростай, наша славна родино,
І натхненно будуй майбуття,
Щоб сіяла в красі Україна,
Квітувало в Приморську життя!
Приспів:
В мирі й злагоді ми – українці
Маєм свій щедрий, сонячний дім
І наповнює серця по вінця
Радість жити й трудитися в нім.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *